Пам’ятка для
батьків
«Виховання дитини в неповній родині»
Характерною
рисою нашого часу є збільшення кількості неповних сімей, що виникають внаслідок
розлучення, або смерті одного з батьків. У неповній сім’ї один з батьків,
(частіше мати), сама виховує дитину.
Як правило, виховання
дитини в неповній родині накладає певний відбиток на майбутнє його життя. Діти,
у яких дитинство пройшло тільки з одним батьком, більше схильні до гострих і
хронічних захворювань. Дитина у неповній сім'ї практично весь час проводить
одна, тому що його батько чи мати багато часу витрачає на роботу, щоб мати
можливість максимально забезпечити свою дитину всім необхідним.
Зусилля одного з
батьків, з ким дитина залишиться жити, потрібно докласти в декілька разів
більші, щоб допомогти своєму чаду подолати всі труднощі дорослішання. Особливо
гостро наслідки від розколу сім’ї відчуваються дитиною віком від 3до12років.
Декілька порад про виховання дитини у
неповній родині:
1. Ваша сім'я не повинна жити у своєму замкненому
світі. Намагайтеся, щоб вас оточували друзі, нехай дитина на рівних
спілкується з дорослими, які приходять до вашої оселі.
2.
Як найбільше намагайтеся розвивати в дитині самостійність, нехай
вона приводить у дім друзів і сама ходить до них у гості.
3. Не
кажіть дитині, що ніколи не вийдете заміж. Нехай малюк знає, що коли
зустрінеться людина, яка покохає вас, а ви - її, у вас утвориться повна, дружня
сім'я.
4.
Водночас не слід приховувати від дитини, хто її батько, обов'язково
треба розповісти про його чесноти. Порівнюйте позитивні риси малюка з
характером його тата.
Які б рекомендації не давали психологи, педагоги, сусідки і кандидати наук, змінити природу неможливо. Дитині потрібна турбота та увага як матері так і батька в рівній мірі. Одинока мати (по важливих причинах!) не повинна намагатися в одній собі замінити малюкові обох батьків, по тій простій причині, що мама - це мама, а тато - це тато. Бережіть свої родини, любіть своїх дітей, виховуйте їх не розумом, а серцем, повним любові і поваги до людей! Будьте щасливі!
