Вимоги
освітньої програми розвитку дитини 6 р. ж.
Показники
компетенції дитини
Здоров’я
та фізичний розвиток
· Має прості
уявлення про елементарні знання про тіло : частини ‚ функції ‚ системи
· Робить висновки
про те ‚ як стимулюється настрій ‚ якими видами діяльності
· Виконує технічно ходьбу й біг : енергійно відштовхується від підлоги ‚ землі ногами ‚ піднімає стегно вгору ‚ збільшує довжину кроку ‚ бігає з різною швидкістю.
Малювання
·
Має
уявлення про особливості образотворчого мистецтва
·
Здатна
до малювання просторових відношень об’єктів ‚ визначає їх естетичні ознаки
·
Уміє
виявляти ініціативу ‚ власну пошукову зацікавленість під час образотворення
Ліплення
· Створює образ у
ліпленні ‚ передає характерні особливості тварин ‚ людей ‚ надає фігуркам
виразності
· Володіє
технічними способами і прийомами ліплення предмету ‚ образу
Аплікація
· створює образ
предметів, художній образ із паперу та наліпок
· уміє виконувати
предметну і сюжетну аплікаційну роботу, володіє способами вирізання та
прикріплення;
· послідовно
виконує етапи роботи, економно використовує матеріал.
ПОКАЗНИКИ
ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДИТИНИ:
· уміє лічити в
межах 10 в прямому і зворотному напрямках, установлює відповідність “кількість
— число — запис числа”;
· визначає
відношення між числами в межах 10: рівні, більше, менше, користується зна- ками
“>”, “<”, “=” для запису цих відношень;
· додає та
віднімає числа в межах 10, користуючись дидактичним матеріалом, записує
найпростіші вирази, користуючись знаками “+”, “–”;
· орієнтується в
натуральному ряду чисел, розуміє зміст понять до, після, між, на ... більше
(менше), використовує їх у повсякденному житті;
· знаходить у довкіллі об’єкти схожі на
геометричні фігури, пояснює свій вибір;
ПОКАЗНИКИ
КОМПЕТЕНЦІЇ ДИТИНИ З НАВЧАННЯ ГРАМОТИ:
· уміє визначати
на слух місце звука в слові (перший, другий, третій), інтонаційно про-
мовляти звук у слові, розрізняти на слух, використовувати моделювання
(визначати місце звука в слові за допомогою схем та фішок); визначити наголос
(наголошений, ненаголошений склад);
· розрізняє на
слух за артикуляційними особливостями голосні та приголосні звуки, твердіі
м’які приголосні;
· моделює (умовно
позначає в зошиті та на дошці) речення і звуко-складову структуру слів;
· впізнає та
називає букви українського алфавіту, співвідносить букви з відповідними
голосними і приголосними звуками.
ПОКАЗНИКИ КОМПЕТЕНЦІЇ ДИТИНИ З
ПІДГОТОВКИ РУКИ ДО ПИСЬМА:
· уміє використовувати набуті навички під час
самостійного малювання, штрихування; складати орнаменти, візерунки, бордюри
тощо;
· правильно сидить, тримає ручку (олівець) під
час письма; рухає руку вздовж рядка, орієнтується на сторінці зошита; зображує
й розташовує в робочому рядку запропоно- вані елементи візерунків, букв тощо;
· записує
друкованими літерами на слух букви, склади, слова, вимова та написання яких
збігаються.
ПОКАЗНИКИ
МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДИТИНИ:
· оволодіває
чіткою вимовою всіх звуків рідної мови та звукосполучень відповідно до
орфоепічних норм; має розвинений фонематичний слух, що дозволяє
диференціювати фонеми; оволодіває мовними і немовними засобами виразності та
прийомами звуково- го аналізу слів; усвідомлює звуковий склад рідної мови;
· оперує
узагальненими словами різного порядку, стійкими загальновживаними слово-
сполученнями; мовлення дітей набуває образності; за кількісною та якісною
характе- ристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко
спілкуватися з до- рослими й дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в
межах свого розуміння;
· ініціює та
підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на
запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації
спілку- вання, вживає відповідні мовні та немовні засоби для вирішення
комунікативних за- вдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки і
мовленнєвого етикету та коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета
розмови і співрозмовника, коригує його залежно від ситуації спілкування;
Основні положення концепції сталого розвитку:
1.
У центрі уваги– люди, які повинні мати право на здорове
і плідне життя в гармонії з природою.
2.
Охорона навколишнього середовища має стати невід’ємним компонентом процесу розвитку і не може розглядатись
у відриві від нього.
3.
Задоволення потреб у збереженні навколишнього середовища
повинно розповсюджуватися не тільки на теперішні, але й на майбутні покоління,
передбачаючи ефективне використання та економію ресурсів, виключення або
зменшення моделей виробництва і споживання, які не сприяють такому розвитку.
4.
Необхідним є партнерство, спільна робота всіх і кожного
для забезпечення сталого розвитку; відкритість і прозорість спільних дій в
інтересах сталого розвитку.
5. Зменшення розвитку в рівні життя країн світу, викорінення бідності і злиденності, збереження здоров’я людей і забезпечення гідного рівня життя – найважливіші завдання світового співтовариства.